Загальні положення освітньої програми

КЗ «Нікопольська середня загальноосвітня школа № 14»
(1-2 клас)

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Типову освітню програму для 1-2 класів КЗ «НСЗШ № 14» розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-        дитиноцентрованості і природовідповідності;

-        узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-        науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-        наступності і перспективності навчання;

-        взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-      логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-        можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-        творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-        адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Загальні положення освітньої програми

КЗ «Нікопольська середня загальноосвітня школа № 14»
(І ступінь)

Типова освітня програма закладу загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти».

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів закладу загальної середньої освіти складає 2695 годин/навчальний рік: для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу загальної середньої освіти І ступеня (далі –навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової.

На основі навчального плану заклади складає на кожен навчальний рік робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів.

         Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальному плані реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Іноземна мова".

Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі".

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".

Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво".

У початковій школі здійснюється поділ класів на групи при вивченні окремих предметів (інформатики, англійської мови)  відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 2-4 класах – 40 хвилин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальний час, передбачений на варіативну складову, використовується на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальному плані закладу освіти.

Варіативна складова навчального плану використовується на:

• підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;
• індивідуальні заняття та консультації.

Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад формує самостійно з варіативних модулів  відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Навчальний план зорієнтований на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Освітня програма закладу початкової освіти має передбачати досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

За Державним стандартом початкової освіти до ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Виокремлення в навчальній програмі таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Охарактеризуємо предметний арсенал щодо формування компетентностей учителями базових шкільних дисциплін початкової, базової та старшої  школи.

Соціальна компетентність

• Створювати та розв’язувати проблемні ситуації.
• Використовувати інтерактивні методи навчання, у яких раціонально поєднувати індивідуальні, групові і фронтальні види роботи; роботу в парах, у малих групах, групах за інтересом, рольових групах, де є лідер, слухач, коментатор.
• Застосовувати тестові та різнорівневі завдання, що дають дитині право вибору, учити їх обирати потрібний варіант, рівень.
• Давати й періодично змінювати громадські доручення, обговорювати їх виконання, підводити підсумки роботи.
• Проводити виховні заходи патріотичного змісту, здійснювати правове та морально-етичне виховання.
• Проводити інноваційні уроки громадянської освіти.
• Створювати ситуації морального вибору на основі прочитаних творів або життєвих ситуацій.
• Учити дітей висловлювати власну точку зору, вислуховувати думку товариша, узгоджувати та доходити до порозуміння.

Полікультурна компетентність

1. Формування поваги до традицій, звичаїв, історії України.
2. На основі оволодіння досягненнями національної культури стимулювати прийняття та розуміння інших культур.
3. Ствердження гуманістичної моралі та формування загальнолюдських цінностей.
4. Формування толерантного ставлення до культур та традицій інших народів.

Комунікативна компетентність

Мета: формування культури усного та писемного мовлення як засобу вільного спілкування та самовираження.

1. Уміння спілкуватися усно.

• Використання діалогу, полілогу, монологу.
• Інсценування казок.
• Усний опис картини.
• Проведення нестандартних уроків, ділових інтелектуальних ігор, круглих столів, дискусій.
• Розширення словникового запасу учнів через роботу зі словниками.
• Складання словосполучень та речень, робота з відновлення деформованого тексту.
• Використання нових інтерактивних технологій та прийомів педагогічної техніки «Мозковий штурм», «Акваріум» тощо.

2. Уміння спілкуватися писемно.

• Написання згідно з програмою запрошень, привітань, оголошень.
• Листування з ровесниками.
• Складання пам’яток щодо адекватного спілкування і відпрацьовування їх з дітьми з використанням конструкцій «Я вважаю», «Перепрошую», «Я певен», «Дозвольте» тощо.
• Здійснення перекладів текстів.
• Проведення бібліотечних уроків, взагалі постійний зв’язок з бібліотекою.

Інформаційна компетентність

1. Навчання дітей працювати з підручником, словниками, зошитами з друкованою основою.
2. Пропонувати пам’ятки «Як розв’язувати задачі», «Як писати твір», «Як виконувати домашнє завдання».
3. Сприяти формування вміння опрацьовувати інформацію на підставі аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення тощо.
4. При підготовці до уроків позакласного читання вчити користуватися художньою літературою, енциклопедіями, репродукцією.
5. На уроках математики навчати дітей користуватися таблицями, схемами, згортати інформацію (скорочений запис умови задачі).
6. Навчати дітей діалогу як засобу отримання інформації один від одного.
7. Співпрацювати зі шкільною бібліотекою.
8. Передбачити проведення усних журналів, зустрічей з цікавими людьми, інтелектуальних ігор, екскурсій, відвідування музеїв, персональних виставок, творчих майстерень.
9. Стимулювати знайомство учнів с дитячою періодикою: «Пізнайко», «Казковий вечір», «Барвінок» тощо
10. Стимулювати учнів до роботи з комп’ютером.

Компетентність саморозвитку і самоосвіти

1. Формувати загально навчальні вміння учнів як основу самоосвітньої діяльності.
2. Стимулювати пізнавальний інтерес учнів.
3. Практикувати диференційовані домашні завдання та прийоми випереджального навчання.
4. Залучення дітей до виконання творчих завдань та участі у інтелектуальних заходах.
5. Проведення розвивальних пізнавальних ігор.
6. Залучення дітей до гурткової роботи.
7. Складання та реалізація програми самоосвітньої діяльності учнів.

Компетентність творчої діяльності

Мета: виявлення творчого потенціалу учнів, логічного, образного мислення, створення умов для розвитку творчої особистості.

1. Одним із стратегічних завдань є особистісний підхід до молодших школярів.
2. Гуманістичний підхід.
3. Індивідуальність пізнавальних здібностей.
4. Диференціація навчання і виховання.
5. Допомога особистості пізнати себе, самовизначитись та самореалізуватись.
6. Творча особистість повинна працювати під девізом «Допоможи мені це зробити самому».

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Загальні положення освітньої програми

КЗ «Нікопольська середня загальноосвітня школа № 14»

(ІІ ступінь)

Освітня програма КЗ «НСЗШ № 14» загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для  9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (далі –навчальний план).

Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

Варіативна складова навчального плану використовується на:

•  підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;
• запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування («Економіка», «Основи медичних знань», «Патріотичні військово-спортивні ігри», факультатив «Школа проти СНІДу»);
• індивідуальні заняття та консультації.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальний  план  зорієнтований  на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором;
• роботу в проектах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу базової середньої освіти має передбачати досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма закладу базової середньої освіти, сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його директор. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно - розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти (у разі його відсутності – на веб-сайті його засновника).

На основі освітньої програми закладу освіти заклад складає та затверджує навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Розділ 2. Опис «моделі» випускника школи

Школа – осередок плекання щасливої дитини. Починаючи роботу над створенням освітньої програми навчального закладу, ми вирішили розпочати з кінця. Кінцевий продукт діяльності школи – модель випускника, майбутнього громадянина нашої держави. Яким він повинен бути? Перш за все – щасливим. У цьому понятті і приховані ті самі преславуті компетентності. Щасливий, коли здатен до самореалізації, спроможний побудувати справжню родину, не вагаючись, стати на захист власної держави.

Актуальність створення власної моделі випускника школи викликана низкою причин політичного, соціально-економічного та соціально-психологічного спрямувань, зокрема, зміною геополітичного оточення, недостатнім рівнем правової та інформаційної культури в суспільстві, ескалацією алкоголізму, наркоманії, проституції, деформацією системи норм, неадекватною оцінкою національних, культурних та історичних традицій, послабленням найважливіших соціокультурних інститутів держави – науки, освіти, культури тощо. Масова деформація ціннісних орієнтирів, зниження рівня національних авторитетів, послаблення культурних генотипів – шлях до духовного, морального потрясіння. Все це може призвести до соціальної й особистісної дезадаптації  членів суспільства, зокрема дітей, у яких ще нестійка психіка, не до кінця сформований світогляд, йде пошук духовних ідеалів і ціннісних установок, що впливають на їхню правосвідомість, менталітет  тощо, а це в свою чергу призводить до загрози і наслідків інформаційно-психологічних впливів на особистість.

Тому нині метою нашої роботи є формування особистості, корисної для себе, громади і суспільства; привчання учнів до відкритого й вільного виразу своїх думок на основі реалізації ідей педагогіки співробітництва, розвиток навичок аргументування своїх думок засобами масової інформації; формування медіаграмотності та медіакомпетентності в рамках випереджаючої освіти для сталого розвитку. Без виховання у відповідному середовищі процес формування громадянськості, здатності до життєвої самотворчості як інтегрованих якостей особистості, що дає змогу людині відчути себе морально, соціально, політично і юридично дієздатною та захищеною, буде неможливим. Адже творче освітньо-виховне середовище покликане виховувати особистість, чутливу до свого оточення, здатну протистояти негативним проявам нового та впливати на оточуючих, змінюючи їх на краще. Людяність, яка Кантом тлумачиться як «здатність брати участь у долі інших людей», робить особистість більш витонченою.

Модель випускника основної школи:

Я – патріот:

-        маю інтерес до історії і культури України;

-        здатен до ініціативи в різних  суспільно корисних акціях;

-        знаю та володію українською мовою;

-        прагну до збереження та примноження духовного та матеріального багатства українського народу;

-        маю позитивне ставлення до суспільства, держави і її громадян;

-        усвідомлюю необхідність дотримання правил і норм поведінки, соціально значущих для суспільства;

-        сприймаю сім’ю як цінність (як ціннісну складову держави, народу, нації);

-        маю повагу до культур інших народів.

Я – особистість:

-        усвідомлюю значущість власного фізичного, психічного, соціального і духовного «Я»;

-        маю уявлення про моральні норми, погляди, судження та еталони взаємин;

-        маю позитивну мотивацію на здоровий спосіб життя;

-        свідомо ставлюсь до   власного здоров’я і здоров’я інших;

-        здатен виявляти турботу про безпеку власної життєдіяльності та життєдіяльність інших;

-        відчуваю причетність до свого роду, гордість за свій рід та здатен підтримувати традиції роду;

-        дотримаюсь правил етикету;

-        морально-духовно зрілий.

Я – інноватор:

-        маю власне бачення змін у навколишньому  світі;

-        можу сприяти розвитку економіки за принципами сталого розвитку;

-        здатен конкурувати на ринку праці;

-        спроможний учитися впродовж життя.

Я - частина природи:

-        готовий до правильної взаємодії з навколишньою природою;

-        володію екологічною компетентністю і грамотністю;

-        усвідомлюю власну відповідальність за збереження природи;

-        вмію культурно поводитися серед природи;

-        чітко уявляю  екологічні проблеми нашої держави;

-        маю почуття позитивного ставлення до об’єктів природи.

Я – будівничий власної держави:

-        сформовано чітке уявлення про світ сучасних професій, про свої можливості в оволодінні різними видами професійної діяльності;

-        поінформований про загальну ситуацію на ринку праці, тенденції трудової зайнятості, труднощі     професійної адаптації на початку трудової діяльності;

-        володію навичками практичної професійної діяльності;

-        володію комп’ютером, умію самостійно користуватися інформаційними джерелами з питань професійного самовизначення;

-        здатний до свідомого професійного самовизначення згідно зі своїми особистісними можливостями, здібностями та інтересами.

Я здатний до творчої діяльності:

•        сформовано естетичну культуру, культуру мислення, почуттів, дій та вчинків;

•        ерудований у галузі мистецтва;

•        володію навичками творчої діяльності в різних галузях мистецтва відповідно до власних уподобань, можливостей та здібностей;

•        маю власну особистісну оцінку творів мистецтва;

Модель випускника початкової школи:

Я - громадянин України:

-        усвідомлюю свою належність до народу України;

-        знаю свої права та виконую обов'язки молодшого школяра;

-        зберігаю й продовжую традиції та звичаї українського народу;

-        знаю свій родовід, з пошаною ставлюсь до близьких і рідних.

Я -  особистість:

-        володію первинними навичками, необхідними в повсякденному житті;

-        формулюю й висловлюю свою точку зору та виявляю повагу до поглядів інших;

-        дотримуюсь правил і норм толерантної поведінки;

-        усвідомлюю мотиви поведінки в різних життєвих ситуаціях.

Я - резерв для подальшого інтелектуального розвитку:

-        активно залучений до навчального процесу;

-        установлюю й аналізую рівень власних знань;

-        умію порівнювати, узагальнювати, аналізувати та робити висновки в навчальній діяльності;

-        постійно отримую нові знання й володію навичками отримання інформації із сучасних додаткових джерел.

Я здатний до творчої діяльності:

-        визначаю коло своїх власних інтересів;

-        усвідомлюю свої здібності та прагну до їх розвитку;

-        шукаю шляхи самостійного творіння нового й оригінального;

-        виконую нестандартні завдання з логічним навантаженням.

Я - комунікативна особистість:

-        володію мовними засобами спілкування;

-        прагну до грамотного усного та писемного мовлення;

-        проявляю самовираження та критичне мислення.

Я - здорова дитина:

-        володію гігієнічними навичками навчальної праці, харчування, дотримуюсь режиму дня;

-        добре обізнаний з наслідками шкідливих звичок;

-        прагну до фізичного розвитку.

Я - частина природи:

-        володію знаннями про навколишнє середовище;

-        прагну до захисту та збереження природи;

-        стаю учасником природоохоронних заходів, які відбуваються у школі, рідному місті.

Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу школи

Головними цілями та задачами, визначеними Національною доктриною розвитку освіти,   навчального закладу є:

• забезпечити учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової, основної загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
• гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

-        виховання громадянина України;

-        формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

-        виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів до подальшої освіти і трудової діяльності;

-        виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина;

-        реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

-        виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй;

-        виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших  громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів.

-        формування інформаційно-комунікаційної та комунікативної компетентностей учнів;

-        запровадження освітніх інновацій, інформаційно-комунікаційних педагогічних технологій;

-        розвиток профільного навчання;

-        упровадження здоров'язберігаючих технологій у навчально-виховний процес;

-  створення толерантного середовища у школі;

-   розвиток комунікативних здібностей учнів;

- створення сприятливих умов для пошуку, підтримки та розвитку обдарованих дітей і молоді;

-  підтримка дітей і молоді з особливими потребами;

-  забезпечення консолідації та взаємодії соціальних і наукових партнерів із метою інтенсифікації розвитку й удосконалення освітнього середовища;

- розвиток міжрегіонального та міжнародного партнерства;

- забезпечення відповідності між матеріально-технічним станом школи і   потребами сучасної освіти.

Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до робочого навчального плану

комунального закладу

«Нікопольська середня загальноосвітня школа І – ІІ ступенів № 14»

на 2018 – 2019  навчальний рік

           Робочий навчальний план складено на виконання Законів України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. №778, Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87, державні стандарти базової та повної загальної середньої освіти, затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 №24 та від 23.11.2011 №1392, Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63.

Згідно зі Статутом Нікопольська середня загальноосвітня школа І – ІІ ступенів № 14 має тип середньої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів та таку структуру:

  - школа І ступеню (1 – 4 класи);

- школа ІІ ступеню (5 – 9 класи)

Мова навчання - українська.

Мережа складається  із  12класів, 326 учнів. 

             Робочий навчальний план закладу на 2018-2019 навчальний рік складено згідно Типових освітніх програм , затверджених Міністерством освіти і науки України,   а саме:        

 ПОРЯДОК ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ

Робочий навчальний план Нікопольської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, де передбачені додаткові години на  вивчення окремих предметів інваріантної складової, упровадження курсів за вибором, факультативів.

З метою забезпечення виконання Державного стандарту освіти забезпечено викладання навчальних предметів інваріантної складової у повному обсязі годин, що передбачені Типовими навчальними планами для кожного класу.

         При розподілі годин варіативної складової робочого навчального плану враховані інтереси, побажання та потреби учнів, батьків, а також можливості навчального закладу щодо навчально-методичного, матеріально-технічного та кадрового забезпечення.

Індивідуальні консультації  та групові заняття

З метою забезпечення Державного стандарту початкової  та базової загальної освіти виділено додаткові години  на індивідуальні консультації та групові заняття:

Курси за вибором

 З метою допрофільної підготовки школярів, підготовки учнів до реаль­ною життя,  набуття ними практичних навичок для прийняття рі­шень у нестандартних ситуаціях, збагачення елементарними, необхідними у повсякденному житті медичними знаннями, а також доповнення, розширення і поглиблення знань з  предмета “Біологія” за рахунок варіативної складової введено курс за вибором для учнів 8-го класу «Основи медичних знань».

З метою ознайомлення учнів з основами економічних знань, оволодіння ними базовими економічними концепціями, формування у учнів світоглядного розуміння природи ринкових процесів та власного місця людини як дійової особи цих процесів за рахунок варіативної складової  введено курс за вибором «Економіка» для учнів 5-9 класів.

З метою військово – патріотичного виховання молоді, формування патріотизму, духовної та психологічної готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності держави, виховання вольових якостей і організаторських здібностей за рахунок варіативної складової введено курс за вибором «Патріотичні військово – спортивні ігри» для учнів 5-6 класів.

Факультативи

З метою  досягнення позитивних змін у складових поведінки учнів (знань, ставлень, намірів, умінь і навичок), які сприяють зменшенню ризику ВІЛ–інфікування для учнів 8-9 класів за рахунок варіативної складової введено факультатив «Школа проти СНІДу»

Розподіл годин за окремими предметами навчального плану:

• освітня галузь «Мистецтво» викладаєтиметься за окремими предметами «Образотворче мистецтво» (1-7 класи), «Музичне мистецтво» (1-7 класи),  інтегрований курс "Мистецтво" - у 8,9-х классах;
• у межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії), у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

Години інваріантної та варіативної складових, що не мають повної кількості годин, викладатимуться наступним чином: ціла частина щотижнево, 0,5 години – по 1 годині на тиждень через тиждень протягом навчального року.

Змістове наповнення предметів інваріантної складової: трудове навчання, технології та фізична культура сформоване відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази закладу, кадрового забезпечення та реалізується через базовий компонент та варіативні модулі.

Для вивчення предмета «Фізична культура» обрано такі модулі:

Для вивчення предмета «Трудове навчання, технології» обрано такі модулі:

Поділ класів на групи при вивченні англійської мови, російської мови, інформатики, трудового навчання здійснюється  відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002  №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності групп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), групп подовженого дня і виховнихгруп загальноосвітніх навчальних  закладів усіх типів та Порядку поділ укласів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 р. За       № 229/6517 (зі змінами).

 СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО РОКУ ТА РЕЖИМ РОБОТИ ШКОЛИ

Відповідно до статті 16 Закону України “Про загальну середню освіту” 2018/2019 навчальний рік розпочинається 1 вересня святом - День знань - і закінчується не пізніше 1 липня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр - з 1 вересня по 22 грудня, ІІ семестр - з 08 січня по 31  травня.

Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної і старшої школи. Вручення документів про освіту провести для випускників 9-х класів 8 – 9 червня.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули (тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів) .

Тривалість уроків:

• у 1-х класах – 35 хвилин;
• у 2-4 класах -  40 хвилин;
• у 5-11 класах – 45 хвилин.

Режим роботи закладу: п’ятиденний навчальний тиждень, одна зміна.

Додаток 1

Робочий навчальний план КЗ «НСЗШ № 14» м. Нікополя на 2018-2019 н. р.

Додаток 2

Робочий навчальний план КЗ «НСЗШ № 14» м. Нікополя на 2018-2019 н. р.

Додаток 3

Робочий навчальний план КЗ «НСЗШ № 14» м. Нікополя на 2018-2019 н. р.

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій

I. Організація навчально-виховного процесу

1.1. Навчальний  заклад   планує  свою  роботу  самостійно  відповідно до перспективного, річного, тижневого плану.

1.2.Навчальний заклад здійснює навчально-виховний процес за денною формою навчання.

1.3. Зарахування учнів до навчального закладу здійснюється за наказом директора на підставі заяви батьків, або осіб, які їх замінюють, чи направленням відділу освіти і науки Нікопольської міської ради, а також свідоцтва про народження  (копії), паспорта, медичної довідки встановленого зразка, документа про наявний рівень освіти (крім дітей, які вступають до першого класу).

У разі потреби учень (вихованець) може перейти протягом будь-якого року навчання до іншого навчального закладу.  Переведення учнів до іншого навчального закладу здійснюється за наявності особової  справи  учня встановленого Міністерством освіти і науки України зразка.

1.4. У навчальному закладі для учнів 1-4 класів за бажанням їх батьків або осіб, які їх замінюють, при наявності належної навчально-матеріальної бази, педагогічних працівників, обслуговуючого персоналу можуть створюватись групи продовженого дня.

Зарахування до груп продовженого дня і відрахування дітей із них здійснюється наказом директора навчального закладу на підставі заяви батьків(осіб, які їх замінюють).

1.5. Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами) та тривалість навчального тижня встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з відділом освіти і науки Нікопольської міської ради.

Навчальні заняття розпочинаються 1 вересня у День знань і закінчуються проведенням навчальної практики, підсумкового оцінювання і державної підсумкової атестації навчальних досягнень учнів не пізніше 1 липня наступного року.

1.6. Навчальні заняття розпочинаються за наявності акта, що підтверджує підготовку приміщення навчального закладу для роботи в новому навчальному році.

1.7. За погодженням з відділом освіти і науки Нікопольської міського ради, з урахуванням місцевих умов, специфіки та профілю в навчальному закладі  запроваджується графік канікул. Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів.

1.8. Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах становить: у перших класах - 35 хвилин, у других - четвертих класах - 40 хвилин, у п'ятих - одинадцятих класах - 45 хвилин. Зміна тривалості уроків допускається за погодженням з відповідними органами управління освітою та органами державної санітарно-епідеміологічної служби.

1.9.  Щоденна кількість і послідовність навчальних занять визначається розкладом уроків, що складається на кожен семестр відповідно до санітарно-гігієнічних та педагогічних вимог, погоджується  радою навчального закладу і затверджується директором.

Тижневий режим роботи навчального закладу затверджується у розкладі навчальних занять.

Крім різних форм обов'язкових навчальних занять, у навчальному закладі проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдаровань.

1.10. У навчальному закладі визначення рівня досягнень учнів у навчанні здійснюється відповідно до діючої системи оцінювання досягнень у навчанні учнів (вихованців), ведеться тематичний облік знань.

1.11. Результати семестрового, річного, підсумкового оцінювання доводяться до відома учнів класним керівником (головою атестаційної комісії).

1.12. Порядок переведення учнів навчального закладу визначається Порядком переведення учнів (вихованців) загальноосвітнього навчального закладу до наступного класу, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України. 

1.13. Контроль за відповідністю освітнього рівня учнів, які закінчили певний ступень навчання, вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації. Порядок проведення державної підсумкової атестації визначається Положенням про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України.

1.14. Учням, які закінчили певний ступень навчального закладу, видається відповідний документ про освіту:

•        по закінченні початкової школи – табель успішності;

•        по закінченні основної школи – свідоцтво про базову загальну середню

освіту.

1.15. За успіхи у навчанні для учнів (вихованців) встановлюються такі форми морального і матеріального заохочення:

•        похвальний лист;

•        свідоцтво про базову загальну середню освіту з відзнакою.

ІІ. Застосування технологій у навчально-виховному процесі

Навчальна й позанавчальна діяльність учнів повинна бути спрямована на формування наступних якостей та життєво необхідних навичок.

Як зазначає міністр освіти і науки Л.М.Гриневич, 35% ключових компетентностей, необхідних на ринку праці у 2020 році, зміняться. Головними стануть такі вміння: критичне мислення, креативність, емоційний інтелект, вміння вирішувати складні завдання. Тобто, усе те, що можуть робити люди і не можуть машини.

Мета віх цих змін – випускник нової школи. Він має бути цілісною особистістю, патріотом та інноватором, здатним змінювати навколишній світ, конкурувати на ринку праці й навчатися продовж життя. Для цього школа має дати дитині 10 ключових компетентностей, серед яких не тільки володіння мовами, математична грамотність, компетентність у природничих науках, які наша школа хоч і посередньо, але дає. Школа також повинна навчитися розвивати такі компетентності: уміння вчитися протягом життя, соціальні і громадянські компетентності, підприємливість і фінансову грамотність, загальнокультурну грамотність і здорове життя.

З метою реалізації поставлених цілей та задач учасники освітнього процесу використовують освітні технології:

• технології розвитку критичного мислення;
• проектні технології;
• інтерактивні;
• диференційне навчання;
• технології особистісно-зорієнтованого навчання;
• ігрові;
• «хмарні»;
• інформаційні;
• «кейс» технологія;
• буктрелери;
• планшетні комп’ютери;
• мобільне навчання;
• віртуальні / віддалені  платформи / лабораторії.

    Продуктивні методики та технології дійсно мають суттєвий потенціал, реалізацію якого можна безпосередньо пов’язати з формуванням основних груп компетентностей учнів, завданням, яке по праву визначається найвідповідальнішим у роботі вчителя, бо торкається життєвих умінь учнів, їх пристосованості до життя і, зрештою, їх долі.

  Науковці передбачають такий алгоритм досягнень результату:

• забезпечити оволодіння учнями певними діями на рівні  умінь (навчальна задача);
• забезпечити оволодіння учнями певними способами діяльності на основі привласнення учнями мети (складна (проблемна, ситуативна) навчальна задача, навчальний проект);
• забезпечити формування компетентності та привласнення певного способу дій на основі власного ціле покладання (проект учня);
• забезпечити інтеграцію компетентностей і формування компетенції (організація і супровід вибору освітньої траєкторії, наприклад, в умовах профілізації школи, досвід соціальної діяльності тощо).

         Відповідно до цього алгоритму пропонується адекватне змістовне та організаційне наповнення системи формування компетентностей учнів за рахунок реалізації певних методів та технологій навчання. Взагалі поняття технології використано у загальноприйнятому значенні як сукупність операцій, які здійснюються певним чином і в певній послідовності для досягнення конкретних цілей. Більшість освітніх технологій націлено на трансляцію та засвоєння учнями знань та умінь. Тому дуже важливо оцінити потенціал конкретної технології з позиції її адекватності завданню формування компетентностей учнів.

         Найрезультативніша технологія – метод проектів, дебати, створення порт фоліо учня та технологія «Розвиток критичного мислення через читання та письмо».

         Метод проектів - основна технологія формування ключових компетентностей учнів, яка  дозволяє використовуючи найменші затрати ресурсів, створити в навчальному процесі умови діяльності, максимально наближені до реальних. Проект визначається як комплекс дій, який спеціально організований учителем, самостійно виконується дітьми та завершується створенням продукту, що складається з об’єкта діяльності та його усної чи писемної презентації. Метод проектів передбачає поєднання технологій створення  освітніх ситуацій, у яких учень ставить та розв’язує власні задачі, з технологією супроводу самостійної діяльності учня. Метод проектів є ефективним, оскільки стимулює практичну проектну діяльність школярів та дозволяє формувати весь набір   компетентностей.  Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову.

    Серед інших технологій доцільно використовувати, наприклад, технологію «Розвиток критичного мислення через читання та письмо», яка представлена як система стратегій, методичних прийомів, призначених для використання   на різних рівнях освіти, у різних предметних галузях, видах і формах роботи, тобто як технологія універсальна, надпредметна, міждисциплінарна, яка дозволяє отримати такі освітні результати як уміння працювати у різних галузях знань з інформаційним потоком, який зростає та постійно оновлюється; уміння висловлювати власні думки усно та писемно; чітко та конкретно по відношенню до оточуючих; уміння формувати власну точку зору, власну думку на основі осмислення різноманітного досвіду, ідей та уявлень; уміння розв’язати проблеми; здатність самостійно займатися власною освітою (академічна мобільність); уміння співробітничати та працювати в групі; здатність будувати конструктивні відносини з іншими людми.

    «Дебати» як освітня технологія спрямовані на досягнення таких результатів:

• уміння використовувати різні способи інтегрування інформації;
• уміння ставити запитання, самостійно формулювати гіпотезу;
• уміння критично осмислювати одержану інформацію;
• уміння аргументувати власну точку зору та презентувати її;
• уміння враховувати точку зору інших людей, толерантно ставитися до їх думок;
• уміння працювати в команді, здатність до участі у спільному прийнятті рішень;
• здатність брати на себе відповідальність та приймати рішення в екстремальних ситуаціях.

        Навчальне портфоліо є  одночасно формою, процесом організації та технологією роботи з продуктами навчально-пізнавальної діяльності учнів, які призначені для демонстрації, аналізу оцінки, розвитку рефлексії, усвідомлення та оцінки школярами результатів своєї діяльності та власної суб’єктивної позиції.

        У Стратегії національно-патриотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки зазначено: «В Україні національно-патриотичне виховання має стати одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку громадянина як високоморальної особистості, яка плекає українські традиції, духовні цінності, володіє відповідними знаннями, вміннями та навичками, здатна реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства, сповідує європейські цінності, готова до виконання обов’язку із захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України».

      З огляду на це, найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

     Система цінностей виховання покликана бути орієнтиром до формування у свідомості дитини власного ставлення до суспільства і природи. У першому випадку йдеться про ставлення людини до «всіх людей на землі», до своєї Батьківщини, до близького соціального оточення (громадське або цивільне виховання) і до власної родини (виховання родинності). У другому випадку мова йде про стримування ставлення людини до довкілля (екологічне виховання) і до власної природи (валеологічне виховання).

      Для розв’язання складного завдання навчання та виховання учнів заклад спрямував свою роботу на впровадження в навчально-виховний процес ідей освіти для сталого розвитку, долучившись до експериментальної роботи за проектом «Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес». Діяльність закладу в цьому напрямку активізує роботу педагогічного колективу по впровадженню в навчально-виховний процес інноваційних технологій, що в свою чергу покращує якість освіти та сприяє формуванню ціннісних орієнтацій та стійких моделей поведінки в інтересах сталого розвитку, розвитку соціально-відповідальної особистості громадянського суспільства.

      Для досягнення поставленої мети вчителі школи на уроках предметів інваріантної складової навчального плану впроваджують метод «наскрізного навчання», звертаючи увагу учнів на еколого-економічні та соціальні проблеми суспільства та намагаються знайти шляхи їх подолання. Створено систему виховної роботи, спрямованої на підвищення рівня просвіти в інтересах сталого розвитку учасників освітнього процесу; зміну цінних орієнтацій та рівня соціальної відповідальності особистості; перетворення закладу у центр сталого розвитку мікрорайону школи. Так щомісяця заплановано проведення позакласних та виховних заходів за різними напрямками, що сприяють формуванню всебічно розвинутої та соціально-відповідальної особистості.

Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

Учасниками навчально-виховного процесу в навчальному закладі є:

-        учні;

-        керівники;

-        педагогічні працівники;

-        бібліотекар;

-        батьки або особи, які їх замінюють.

Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснюють педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дає змогу виконати професійні обов’язки.

Професійна компетентність є багатофакторним явищем, яке включає в себе систему знань і вмінь вчителя, його ціннісні орієнтири, інтегративні показники його культури (мова, стиль спілкування, ставлення до себе та до власної діяльності).

До основних елементів компетентності у  роботі вчителя відносимо:

-        компетентність у галузі теорії й методики навчання, зокрема його цілей, завдань, принципів, закономірностей, змісту, форм, методів, прийомів;

-        компетентність у галузі предметів і знання того, як зробити процес навчання, зміст предмета провідним засобом виховання учнів;

-        соціально-психологічна компетентність у галузі спілкування;

-        диференційовано-психологічна компетентність у сфері мотивів, здібностей, спрямованості учнівської молоді;

-        аутопсихологічна компетентність у сфері переваг і недоліків власної діяльності.

На думку адміністрації, теоретична підготовленість передує практичній роботі і передбачає одержання суб'єктивно значущих знань, які допоможуть педагогові створити не тільки образ виховного результату, а й систему засобів або технологію досягнення поставленої мети.

Значна роль у процесі позитивних перетворень у навчальному закладі належить саме керівнику, який, здійснюючи інноваційну управлінську діяльність, створює оптимальні умови для розвитку закладу в контексті розвитку інноваційної особистості.

Управлінська модель нашого закладу включає в себе раду при директорові, педагогічну раду, інформаційно-методичний центр, школу педагогічної майстерності, методичні об’єднання, батьківську громадськість.

Така модель є державно-громадською моделлю управління.

Сьогодні відбулися суттєві зміни в управлінні навчальними закладами. Причини здійснення інновацій в нашому закладі:

1.      У потребі реалізації такого навчально-виховного процесу, який відповідає вимогам держави та потребам батьків і дітей.

2.      Визначення пріоритетною особистісно орієнтовану педагогічну діяльність, яка формує якісно нове освітнє середовище.

3.      Зростання інноваційної активності вчителів.

4.      Вибір найбільш актуальних і оптимальних інформаційних джерел.

5.      Зміна умов функціонування закладу, пристосування його роботи до таких умов, як конкуренція та необхідність у забезпеченні постійного розвитку.

Для здійснення керівником інноваційної управлінської діяльності необхідні підтримка органів влади та додаткове фінансування інноваційних процесів, підготовка до інноваційної діяльності членів педколективу, інформаційна забезпеченість, підвищення професійної компетентності.

Якість освіти визначається не тільки обсягом знань, але й параметрами особистісного, світоглядного, громадянського розвитку, при цьому проблема якості освітнього процесу розглядається з позицій загальнолюдської і соціальної цінності освіти. Саме ці  чинники актуалізують проблему управління якістю освіти у навчальному закладі. Забезпечення якісної освіти на всіх етапах і рівнях, оцінка досягнутої якості, здійснення порівняльних досліджень – завдання сьогодення, вирішення якого неможливе без впровадження моніторингових досліджень.

Моніторинг є складовою управління якістю освіти.

Завдання моніторингу:

• визначення якості навчальних досягнень учнів, рівня їх соціалізації;
• встановлення зв’язків між успішністю учнів і соціальними умовами їх життя, результатами роботи педагогів, рівнем їх соціального захисту, моральними установками, запитами, цінностями;
• оцінка впливу на навчальний процес державних освітніх стандартів, навчальних програм, організації шкіл і класів, методичного та технічного обладнання та інших факторів.

       Кожен учитель і учень повинні чітко окреслити той бажаний результат (перспективну мету), на який вини вийдуть у процесі співпраці.

             А мета одна: випускник повинен бути освіченою людиною. Тому через удосконалення педагогічних засобів прагнемо до підвищення рейтингу навчального закладу.

            Управління навчальним закладом на рівні сучасних вимог, прийняття правильних, науково-обгрунтованих рішень потребує достовірної інформації, яку можна отримати тільки в процесі комплексного спостереження.

           Тож головною  метою для кожного навчального закладу – є виявлення проблем, негативних тенденцій, а відповідно – коригування навчальних процесів та прогнозування подальшого їх розвитку. Тому, на разі, ми і розглядаємо педагогічний моніторинг як інструмент, що забезпечує якість освіти, який розуміється як система збирання, опрацювання та розповсюдження інформації про діяльність освітньої системи, що забезпечує безперервне відстеження її стану і прогноз розвитку.

          Моніторинг націлює на постійне спостереження за будь-яким процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату.

         Система моніторингу дає змогу оцінити якість освіти, якщо визначені стандарти, величини, які вимірюються, встановлені критерії, завдяки яким можна робити висновки про досягнення стандартів, ведеться збір результатів, вживаються відповідні заходи.

         Застосування технології моніторингу якості предметної освіти при викладанні предметів шкільного курсу відповідає особистісно-орієнтованій системі.

Технологія моніторингу якості освіти дозволяє виокремити особу кожного учня і диференціювати, здійснюючи особистісно-орієнтований підхід: учні з достатньо високим рівнем навчальних можливостей і творчої активності, учні з недостатнім ступенем самореалізації, учні, які потребують пильної педагогічної уваги.

Основним завданням моніторингу предметної освіти є чітке визнання учителем – наскільки випадковий чи закономірний характер має та чи інша помилка учня, своєчасна корекція та об’єктивне оцінювання його навчальних досягнень.

Опираючись на Державні стандарти освіти, моніторинг предметної освіти у нашій школі здійснюється за наступною схемою:

-        вхідна діагностична робота (для визначення стартового рівня навчальних досягнень учнів на початку навчального року – вересень місяць);

-        уроки, самостійні роботи  (здійснення оперативного контролю);

-        індивідуальні завдання, колоквіум, залік, підсумкова контрольна робота (оцінка навченості);

-        позакласні заходи з предметів, конкурси, олімпіади, дослідницька робота, державна підсумкова атестація, зовнішнє незалежне оцінювання (оцінка компетентності учня).

Такий моніторинг дає повну оцінку навчальних компетентностей учнів у курсі шкільної освіти.

Аналізуючи кадрову ситуацію школи, розуміємо, що зараз у навчальному закладі переважають досвідчені вчителі, які пропрацювали більше 20 років у освітній галузі. З одного боку, це чудово, бо вони мають високий методичний рівень, професійну компетентність, психологічну підготовку. З іншого боку ще донедавна вони насторожено ставились до новацій, були далекі від інформаційно-комунікативних технологій. Ми ризикували отримати ситуацію, у якій учні й вчитель схожі на мешканців різних планет, що абсолютно не розуміють один одного. Молоді вчителі, які прийшли до школи, з позицією дуже далекою від альтруїзму, на якому найчастіше тримається сучасна школа. Проте, саме вони ближчі до сучасного школяра. Об’єднати досвід і молодість, глибокі знання й готовність сприймати все нове – запорука успіху організації освітнього процесу у закладі.

Ми вважаємо, що щасливий кінець історії – це коли «усі потоваришували». Саме тому важливо було створити колектив однодумців, що мають корпоративно-значимі уявлення.

Ломка стереотипів поведінки, перегляд системи морально-етичних цінностей в умовах переходу до ринкової економіки – усе це фактори, які неодноразово змушують кожного з нас замислюватись над проблемами ефективного навчання та виховання молоді.

Кілька слів щодо педагогічної майстерності й авторитету викладача як складових його успішної просвітницько-виховної діяльності та вміння його включатися у педагогічну діяльність.

Стародавні греки вчили, що дитина – це не посудина, яку треба наповнити, а смолоскип, який треба запалити. Як зробити це в умовах сьогодення? Адже не слід забувати, що освіта – дуже важливий чинник успішного функціонування суспільства, який впливає на всі аспекти його життя: моральний, соціальний, і зрештою, - економічний.

Говорити про якість освіти стало модним. Причому шарм нинішньої моди визначають так звані базові компетенції особистості. Мода ця виглядає поки що багато в чому досить поверхневою але, напевно, має далеко не випадкові причини. Імовірно, цими категоріями поступово почнуть користуватися серйозніше й докладніше, і тоді вони ставатимуть або корисним робочим інструментом у шкільній справі, або послужать джерелом нових науково-адміністративних знущань над нею.

Професійна компетентність, на думку Т.Г. Браже, є багатофакторним явищем, яке включає в себе систему знань і вмінь вчителя, його ціннісні орієнтири, інтегровані показники його культури (мова, стиль спілкування, ставлення до себе та до власної діяльності).

На думку адміністрації, теоретична підготовленість передує практичній роботі і передбачає одержання суб’єктивно значущих знань, які допоможуть педагогові створити не тільки образ виховного результату, а й систему засобів або технологію досягнення поставленої мети.

Навчити вчителя затвердженому набору компетенцій важко не лише тому, що немає викладачів, здатних це зробити, а й тому, що вибір значимих для своєї професійної позиції компетенцій дуже залежить від особистісних здібностей і світогляду вчителя, а ламати й те, і інше, звісно, безперспективно.

Формування компетенцій можна розуміти колективно-розподілено. Хтось із учителів краще формує комунікативну культуру, хтось більше здатний до створення умов для опанування дітьми дослідницьких навичок, хтось допоможе опанувати інформаційні технології. Тоді вибір набору відповідально формованих компетенцій – справа кожної школи, її творчого колективу.

Ми визначили два напрями відпрацьовування механізмів породження компетенцій. І обидва вони альтернативні стандартним схемам інспекції освітніх закладів. Перший напрям – розвиток інноваційного руху. Можливо, за дещо іншими принципами, ніж колись. Важливим є зв’язок освітнього результату з образом майбутнього, що розуміється в більш широкому соціокультурному контексті. Інший напрямок – розвиток участі батьків і місцевого співтовариства в управлінні школою, підтримка руху піклувальників. Адже саме зміна управлінського механізму школи впливає на її соціальну ефективність, на діяльну участь школярів у соціокультурному житті суспільства. Якщо в школі з’являється зацікавлений замовник, то й «міра включеності людини в діяльність» стає реальною.

Тренінг творчості допомагає виробити необхідні для творчої роботи вміння. Процес навчання й освіти повинні створювати механізм розвитку і взаємодії основних суб'єктів навчання.     

Дослідження показують доцільність використання тренінгів- п'ятихвилинок, застосування інших методик за умови, якщо вони в основному направлені на навчання мнемічним прийомам та їх використання, наприклад, прийом запам'ятовування.

Отже, креативне мислення духовної діяльності людини спрямоване на отримання нових результатів.

Оскільки виховувати творчу особистість може, безперечно, тільки творчий учитель, то з ними і були проведені педагогічні дискусії, засідання круглих столів за тематикою:         «Проблема розвиваючого навчання»,

«Організація роботи з розвитку творчих здібностей», «Комплексний підхід до формування творчих навичок з використання конспектів-схем», «Алгоритми розвиваючих можливостей учнів», акмеологічний практикум «Творчий потенціал учителя — шлях до виховання творчої особистості учня», науково- методична виставка «Вернісаж педагогічних ідей», Ярмарок творчих знахідок, презентація центру національного виховання «Зоряне коло».

Учитель зобов'язаний бути співтворцем, доброзичливо настроєним, бути розкутим, відкритим, подавати зразок творчого підходу до вирішення певної проблеми. Виховання любові до дітей залежить і від самоаналізу, самоосвіти, духовного удосконалення, адже кожній окремій особистості властиві певні ознаки її буттєвої активності.

 «Щоб дати учню іскорку світла - учителю треба виховати в собі сонце», - говорить народна мудрість. Практичне вирішення всіх доставлених завдань має можливість зрештою йти шляхом від освіченості розуму до освіченості душі, до буде мати наслідок - неповторну творчу особистість. А творчість - природна потреба людини, зокрема дитини. Чим більший лексикон людини, тим ширші його мовленнєві можливості, краща пам'ять, яскравіше проявляються креативно-критичні здібності.

Щоб бути творчим, слід мати і високий рівень здоров'я - інтелектуального, духовного, емоційного, соціального, особистісного і фізичного.

Специфіка педагогічної роботи полягає у тому, що основним знаряддям праці є власне особа педагога. Саме від рівня його педагогічної майстерності, зрілості, творчості, професіоналізму залежать результати його роботи, а отже, і кінцевий продукт його діяльності - ступінь навченості, готовності до професійної діяльності та внутрішній світ вихованця.

Ось так, поступовими управлінськими кроками, ми можемо наблизитися до розуміння й реалізації компетентністної якості освіти, за якою, можливо і криється благополуччя нашого життя.

Розділ 7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

1. Відомості про навчально-методичне (програмне) забезпечення

2. Забезпечення підручниками та навчальними посібниками,

 рекомендованими МОН

           Даний вибір програмно-методичного матеріалу створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції, які на Раді Європи були визначені як основні в ХХІ столітті: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні.

3. Відомості про інформаційне забезпечення

4. Матеріально-технічне забезпеченняІнформація про загальну площу приміщень, що використовуються у навчанні

Спортивний майданчик  -  5000 кв.м

Наказ                                                          № 73

від 01 червня 2021 р.

Про внесення змін до освітньої

програми школи на 2021-2022 н.р.

   У зв’язку зі  зміною освітньої програми для 4-го класу та іншим розподілом варіативної складової 5-9 класів

Наказую:

1.Внести зміни до типової освітньої програми КЗ «НСЗШ №14» шляхом:

1.1.Викладення пояснювальної записки в редакції згідно з додатком № 1 до наказу.

1.2.Зміни додатків № 1,2 до освітньої програми.

2.Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

                            Директор                        О.П. Фоміна

ДОДАТОК 1

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до робочого навчального плану

 Нікопольської гімназії № 14 Нікопольської міської ради

на 2021 – 2022  навчальний рік

           Робочий навчальний план складено на виконання Законів України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87, державні стандарти базової та повної загальної середньої освіти, затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №898, Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти,  затверджений  наказом  Міністерства охорони здоров’я України 25.09.2020 №2205.

Згідно зі Статутом Нікопольська гімназія № 14 Нікопольської міської ради має таку структуру:

  -  І рівень повної загальної середньої освіти (1 – 4 класи);

- ІІ рівень повної загальної середньої освіти (5 – 9 класи).

Мова навчання - українська.

Мережа складається  із  12 класів, 331 учня. 

             Робочий навчальний план закладу на 2021-2022 навчальний рік складено згідно Типових освітніх програм , затверджених Міністерством освіти і науки України,   а саме:        

 ПОРЯДОК ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ

Робочий навчальний план Нікопольської гімназії №14 охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, де передбачені додаткові години на  вивчення окремих предметів інваріантної складової, упровадження курсів за вибором, факультативів.

З метою забезпечення виконання Державного стандарту освіти забезпечено викладання навчальних предметів інваріантної складової у повному обсязі годин, що передбачені Типовими навчальними планами для кожного класу.

         При розподілі годин варіативної складової робочого навчального плану враховані інтереси, побажання та потреби учнів, батьків, а також можливості навчального закладу щодо навчально-методичного, матеріально-технічного та кадрового забезпечення.

 Індивідуальні консультації  та групові заняття

З метою забезпечення Державного стандарту початкової  та базової загальної освіти виділено додаткові години  на групові заняття:

Курси за вибором     

З метою ознайомлення учнів з основами економічних знань, оволодіння ними базовими економічними концепціями, формування у учнів світоглядного розуміння природи ринкових процесів та власного місця людини як дійової особи цих процесів за рахунок варіативної складової  введено курс за вибором  «Родинні фінанси» для учнів 5-го класу, «Фінансово-грамотний споживач» для учнів 6-го класу, «Фінансова культура» для учнів 7-го класу, «Прикладні фінанси» для учнів 8-го класу, «Економіка & фінанси» для учнів 9-го класу .

З метою  поглиблення знань про українську мову, літературу, історію, виховання патріота, громадянина української держави, свідомого державотворця за рахунок варіативної складової введено курс за вибором «Українознавство» для учнів 5-7 класів.

Факультативи

З метою  формування в учнів комунікативної компетентності, умінь та навичок мовленнєвої діяльності, розвитку творчих здібностей  для учнів 5-9 класів за рахунок варіативної складової введено факультатив «Російська мова».

Додаток 1

Робочий навчальний план Нікопольської гімназії №14 на 2021-2022 н. р.

Додаток 2

Робочий навчальний план Нікопольської гімназії №14 на 2021-2022 н. р.